Тріщина в глечику

        Жила-була жінка, у якої було два великих глечики. Вони звисали на кінцях коромисла, котре лежало в неї на плечі. В одного з них була тріщина, в той час, як інший був бездоганним і вміщував в себе повну порцію води. В кінці довгого шляху від річки до будинку жінки, глечик з тріщиною завжди залишався заповненим лише на половину. Протягом двох років це відбувалося щодня: жінка завжди приносила додому тільки півтора глечика води.

          Бездоганний цілий глечик був дуже гордий своєю роботою, а бідний глечик з тріщиною соромився свого недоліку і був засмучений, що може робити тільки половину того, для чого він був зроблений. Через два роки, які здавалося, переконали його в нескінченній непридатності, глечик звернувся до жінки: «Мені соромно через мою тріщину, з якої всю дорогу до твого дому завжди витікає вода». 

Жінка усміхнулася - «Ти помітив, що на твоєму боці доріжки ростуть квіти, а на іншому боці- ні? На твоєму боці доріжки я посіяла насіння квітів, бо знала про твій недолік. Так що ти поливаєш їх кожен день, коли ми йдемо додому. Два роки поспіль я могла зрізати ці чудові квіти і прикрашати ними стіл. Якби ти не був таким, яким ти є, то цієї краси не було б і вона не чинила б честі нашому дому ».

        У кожного з нас є свої зовсім особливі дивацтва і недоліки. Але є особливості і тріщини, які роблять наше життя настільки цікавим і гідним. Просто потрібно кожного сприймати таким, яким він є, і бачити в ньому хороше. Отже, всі мої друзі з «тріщинкою в глечику»!  Тіштеся  чудесними днями і не забувайте насолодитися запахом квітів на вашому боці стежки!